Влада проти Ладу

Ми живемо в час глобальних змін. Руйнуються старі системи, правила. Світовий порядок, що його було встановлено після Другої Світової війни, хитається та рушиться. І це не є ексклюзивним процесом якогось одного регіону чи країни , зокрема нашої. Ні, насправді весь світ перебуває в стадії переходу на якісно інший рівень соціальних стосунків, стані фазового переходу, або зміни парадигм. У цьому плані я завжди порівнюю
Україну зі збільшуваним дзеркалом, в яке дивиться світ. Майдан 2013–2014 років став таким дзеркалом для самої України. І зараз усі вони вимагають бачення нового світу. Світу, де свобода та справедливість, нарешті зможуть посісти чинне місце.

Я далекий від намірів зробити детальний опис цього нового світу. А от змалювати основні світоглядні позиції, описати його інституції і спробувати зазирнути в царину тактичної практики – маю. Частина написаного може здатися занудною та непотрібною для практичної розбудови нового світу. Але розпочавши практичну діяльність без розуміння й усвідомлення основних сенсів процесу, ми ризикуємо повторити досвід більшовиків, які світлі ідеали зрештою підмінили кривавими інструментами.

Як пише моя улюблена українська письменниця Світлана Мартинчик: “Порожнеча, що утворюється на місці сенсу, найпростіше заповнюється почуттям власної правоти. Такий матеріал, ідеально лягає саме в цю дірку. Як і сенс, правота вимагає дій. Але, як би це сказати, дещо інших. Якщо сенс вимагає нести його і наповнювати все, що підлягає заповненню, правота вимагає йти й винищувати все, що їй суперечить. Ось чому відсутність сенсу неминуче призводить до агресії. Простіше кажучи, якщо вам здається, що для поліпшення вашого життя треба когось вбити, у вас на місці сенсу дірка. І ви відчайдушно смертні – ось прямо зараз”.